Припинити безкарність: ООН закликає до відповідальності за порушення прав людини

Припинити безкарність: ООН закликає до відповідальності за порушення прав людини

 Недостатній рівень притягнення до відповідальності за порушення прав людини має в Україні системний характер, зазначається у доповіді, опублікованій 19 березня 2018 року Моніторинговою місією ООН з прав людини. Автори доповіді закликають притягнути винних у скоєнні порушень і ущемлень прав людини до відповідальності за їхні дії та забезпечити правосуддя для жертв.

Доповідь охоплює період з 16 листопада 2017р. до 15 лютого 2018р. Цей проміжок часу ознаменувався одночасним звільненням затриманих сторонами конфлікту на сході України, яке відбулося 27 грудня 2017 року.* Моніторингова місія ООН з прав людини провела інтерв’ю з 64 особами, звільненими Урядом і озброєними групами, й задокументувала їхні свідчення про нелюдські умови тримання під вартою, катування або жорстоке поводження, включно з випадками сексуального насильства, про погрози насильством і (або) порушення гарантій справедливого судового розгляду. Це відображає системні порушення прав людини, що набули ще гострішого характеру через збройний конфлікт.

За останні кілька місяців було зафіксовано найменшу кількість жертв серед цивільного населення від початку збройного конфлікту. Моніторингова місія ООН з прав людини задокументувала загибель 12 осіб і поранення 61 особи у зв’язку з конфліктом, що на 16 відсотків менше, ніж за попередні три місяці.** Попри це, кількість жертв серед цивільного населення в результаті артилерійських обстрілів і від вогню із легких озброєнь зросла на 66,7 відсотків. Це свідчить про те, що бойові дії продовжують становити серйозну загрозу для людей.

На тлі посилення впливу бойових дій на цивільне населення та майно, у доповіді підкреслюється необхідність впровадження всеосяжної політики, яка б гарантувала доступ до механізмів правового захисту і відшкодування для всіх цивільних жертв конфлікту незалежно від місця їхнього проживання або приналежності винуватця. Більше того, нові зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» залишають поза увагою соціального захисту сотні цивільних осіб, які мешкають на території, яка контролюється озброєними групами, і які отримали інвалідність внаслідок поранення. Також, як зазначено у доповіді, не досягнуто прогресу в запровадженні ефективного і доступного механізму реституції та компенсації за пошкоджене або зруйноване майно.

Моніторингова місія ООН з прав людини ретельно стежитиме за імплементацією нещодавно прийнятого закону про забезпечення суверенітету.*** Деяким положенням закону бракує чіткості, що викликає питання стосовно можливих наслідків для реалізації прав людини.

У доповіді знову підтверджено факт збільшення кількості випадків свавільного позбавлення волі озброєними групами: тенденція, що спостерігається з літа 2017р. Моніторингова місія ООН з прав людини продовжує шукати можливості доступу до осіб, затриманих на території, контрольованій озброєними групами, для конфіденційних зустрічей та спілкування з ними.

Зважаючи на майбутні вибори, заплановані на 2019 рік, автори доповіді застерігають від дій, що можуть обмежити простір для реалізації громадянських та політичних свобод. Зокрема, у доповіді розглянуто дев’ять випадків фізичних нападів на працівників засобів масової інформації та інцидентів із перешкоджанням їхній роботі, а також десять випадків нападів на мирні зібрання і на людей, які висловлюють альтернативну думку або належать до групи меншин.

Попри те, що було розпочато ряд кримінальних проваджень і докладено певних зусиль для притягнення до відповідальності винуватців, у доповіді вказується на небажання, як на рівні правоохоронних органів, так і на політичному рівні, ефективно розслідувати порушення прав людини, які, за твердженнями, вчиняються представниками держави та крайніми правими групами.

Як наголошується у доповіді, особливе занепокоєння викликає продовження залякування і здійснення тиску на судову владу. Прикладом цього є справа Нелі Штепи, колишнього мера м. Слов’янськ, судовий розгляд якої розпочато наново вже вчетверте. Причиною цього є низка самовідводів суддів у результаті тиску з боку правоохоронних органів і правих груп. Штепа була заарештована у липні 2014р., провела у слідчому ізоляторі понад три роки і наразі знаходиться під домашнім арештом.

У доповіді ще раз підкреслюється необхідність більшого прогресу у притягненні до кримінальної відповідальності винних у справах із великою кількістю жертв, як-от вбивства під час протестів на Майдані та акти насильства 2 травня 2014 року в Одесі.

На території, контрольованій озброєними групами, вкрай обмеженими залишалися можливості вираження критичних думок і тривали посягання на свободу релігії та переконань. У доповіді згадується прийняття на території, контрольованій самопроголошеною «Луганською народною республікою», «закону», який забороняє всі «релігійні групи», не пов’язані безпосередньо з традиційними релігіями. Інше обмеження, пов’язане зі свободою пересування, спостерігалося на території, контрольованій самопроголошеною «Донецькою народною республікою», де було видано «указ», яким «державним службовцям» заборонено виїжджати на територію, контрольовану Урядом. Його фактичний вплив на можливість вільного пересування людей через лінію зіткнення можливо буде оцінити в подальшому.

Моніторинговій місії ООН з прав людини відомо про осіб, ув’язнених до початку конфлікту, які утримуються у виправних колоніях на території, контрольованій озброєними групами, які звернулися з проханням про переведення для відбування покарання на територію, контрольовану Урядом. Від серпня 2015 року з території, контрольованої самопроголошеною «Донецькою народною республікою», було переведено 186 осіб. Місія закликає представників самопроголошеної «Луганської народної республіки» зробити практичні кроки для початку процесу переведення осіб, ув’язнених до початку конфлікту.

Керуючись трьома резолюціями Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, у доповіді подано огляд ситуації з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, де Російська Федерація має зобов’язання перед населенням Криму як окупаційна держава, згідно з міжнародним гуманітарним правом.**** Органи влади Російської Федерації продовжували обмежувати основоположні свободи, від чого непропорційно потерпала кримськотатарська громада. Щонайменше 4 800 мешканців Криму чоловічої статті були призвані на службу до лав збройних сил Російської Федерації протягом двох призовних кампаній у 2017р., що є порушенням четвертої Женевської конвенції. Крім того, у доповіді відзначено скорочення на 97 відсотків, з 2014 року, кількості тих, хто навчається українською мовою.

«Люди, з якими ми говоримо, прагнуть миру. Жертви порушень і ущемлень прав людини вимагають правосуддя. Нам потрібна більша рішучість для припинення бойових дій, притягнення винних до відповідальності та запровадження законів, політики та практики, які сприятимуть примиренню та соціальній згуртованості», – зазначила Фіона Фрейзер, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

КІНЕЦЬ

* В рамках одночасного звільнення за принципом «всіх на всіх», передбаченого у Мінських домовленостях, Уряд України звільнив 234 особи, які були затримані у зв’язку з конфліктом, а озброєні групи звільнили 75 осіб.

** Загалом, за весь період конфлікту загинуло понад три тисячі цивільних осіб, у тому числі 298 осіб, які були на борту літака «Малайзійських авіаліній» рейсу МН-17 17 липня 2014 року. Загальна кількість поранених становить від 7 до 9 тис. осіб.

*** Закон України №7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який був прийнятий 18 січня 2018р., підписаний Президентом України 20 лютого та набрав чинності 24 лютого 2018р.

**** Резолюція 68/262 Генеральної Асамблеї ООН, що підтверджує територіальну цілісність України, резолюція 71/205 Генеральної Асамблеї ООН, у якій Крим визнано територією України, тимчасово окупованою Російською Федерацією, та резолюція 72/190 Генеральної Асамблеї ООН, де Генеральна Асамблея наполегливо закликає Російську Федерацію дотриматися своїх зобов’язань як окупаційної держави у Криму.

Повний текст доповіді  доступний за посиланням: